������������ �������� ��������� �� ��������� ���������
c������ � ������ ������������ �������� ��������� �� ��������� ���������

Реабілітаційна Програма «Допомога на бджолиних крильцях»

як шанс для ветеранів АТО, що повернулися пораненими і скаліченими,  здобути впевненість і надію на життя та роботу

Громадська неурядова організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України»  реалізує власну ініціативу -  Програму «Допомога на бджолиних крильцях».

 
Мета чи місія Програми «Допомога на бджолиних крильцях»:
   
Прагнення чи візія Програми «Допомога на бджолиних крильцях» - залучити до діючої бджільницької громади конкретних регіонів України ветеранів АТО, тих, хто отримав фізичні та моральні травми, а також мають труднощі самостійно пройти психологічну, соціальну і трудову ( професійну) реабілітацію, сприяти професійним і діловим контактам  молодих навчених фахівців у їх подальшому житті.

Повертайтеся ЖИВИМИ!

Молоді і активні патріоти України без роздумів пішли боронити Україну від ворога – російського вояка і найманця. Вистраждана українська нація впродовж  своєї славетної історії потерпала від ворогів, але завжди виходила переможцем! Втрати були і під час воєн, і під час голодоморів. Ці втрати ослабляли націю фізично і економічно. Зате дух української нації – незламний,  прагнення до  свободи – в крові. Анексія Криму, вторгнення Росії у східні регіони нашої країни – біда для України, для Європи, для всього світу. І наш український воїн-патріот встав на захист Батьківщини. Чисельні смерті і каліцтва українських воїнів не залишають байдужими світ. Національні волонтери і волонтери світу,  допомагаючи, демонструють розуміння і солідарність, виконуючи на своєму місті, при своїх можливостях не менш відповідальну і героїчну роботу, що і самі бійці. Вся волонтерська місія заради  того, щоби воїн ПОВЕРНУВСЯ ЖИВИМ!
 
І повертаються наші хлопці – молоді, але сивоголові, молоді, але з біллю і сумом в очах і серці, молоді, але скалічені. Мужні хірурги бачать їх у саму жорстоку хвилину болю і безнадії, коли треба приймати рішення – жити без ніг чи рук. Лікарі перші намагаються витягнути бійця з постійних психологічних кошмарів, коли для бійця стрілянина і смерті побратимів – перед очима. А далі? А далі  - далі треба жити. Перед кожним ветераном встає питання –
«У мирному житті, що я можу ТЕПЕР, як , куди рухатися?».

Ставайте у суспільне життя з БДЖІЛЬНИЦТВОМ!

На  питання ветерана – «У мирному житті, що я можу ТЕПЕР, як , куди рухатися?», ми відповідаємо – « Вчитися, долати всі існуючі сумніви і моральну важкість, забувати про минуле і намагатися сьогодні помогти самому собі, вийти з депресії і навчатися новому, щоби стати значущим в першу чергу для себе, родини , а далі стати корисним у суспільній дійсності».

І ми пропонуємо реально – ставайте, хлопці - ветерани, з нами бджолярами в ряд, вчіться нашому ремеслу, здобувайте знання і навички, полюбіть божу комаху і вона послужить Вам і на здоров’я і на прибуток. Цілком реальний шлях, цілком достойний шлях! І далеко не проста у бджоляра робота. Але поважна і прибуткова!

Стартуйте з допомогою, а далі РАЗОМ у бджільницькій громаді!

На старті потрібна допомога - кошти і знання, підтримка психологічна і професійна.
Програма «Допомога на бджолиних крильцях» стартувала у 2015 році в Миколаївській області – благодатному краї для ведення бджільництва. Філія громадської організації «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» у Миколаївській області стала першою у реалізації Програми. Щоби побачити і відчути - наскільки актуальною є сьогодні  запропонована Програма, активісти організації надали власні благодійні кошти і закупили для учасників Програми – вулики, вощину, бджолині сім’ї, бджолиних маток, потрібний реманент, одяг тощо.

Фактично для кожного учасника створилася  за благодійні кошти його особиста приватна  пасіка. До кожного з учасників Програми надавалися спеціальна допомога і увага наставників – діючих бджолярів Філії. Вони вчили, консультували, наглядали, давали поради, ділилися досвідом. Для кожного ветерана – індивідуальна програма, що залежить від фізичних можливостей.
 
Отже сезон відпрацьовано і можна публічно викласти результати! І планувати надалі!
Учасниками Програми у Миколаївській області стали -  Віталій Матюхін, Сергій Масян, Сергій Гончаров, Артем Панов.
 
Всі - молоді, але з болем пошматованих душ і тіл. Всі  - прості хлопці, виховані на сільській праці. Всі - мають сім’ї,  дітей, мають відповідальність перед ними. Не хочуть говорити про війну, але жахи війни ще поряд з ними. Всі – стали підопічними бджільницької громади, аби вийти на самостійний життєвий шлях у новому статусі і бути прикладом волі і сили для свої дітей.
 
Голова Філії Жеванов Віктор, як куратор Програми у Миколаївські області задоволений. Його «мирна бригада» ветеранів справилася. Всі хлопці пройшли річну практику, пізнали ази і особливості бджільницької справи, навіть бджоли віддячили медом.
 

Психологічні кошмари відпускають,  ветерани настроєні на позитив. Вже не питають діти за війну. Вже питають про цікавих бджілок, про їх життя у вуликах, чи не боляче жалять. Ветеранам не боляче – бо це здоров’я поправляється паралельно здобуттю професійних навиків. Гул бджіл, робота в полі серед квітучих полів, турбота про маленьких і спритних бджілок, аби не захворіли, - це щось цілком нове і бажане для пізнання у сьогоднішньому бутті наших ветеранів, що ще рік тому були на межі виживання як морального, так і фізичного.
 
У Сергія Масяна  ще не працюють руки, хоча в минулому вже чисельні опіки, операції, але потрібно ще лікування. То він теоретично споживає знання, а дружина Світлана – реалізує на практиці. І так у кожного з наших ветеранів-учасників Програми – родина зацікавлена, родина радіє успіхам. Підсихають сльози у матерів і дружин – все буде добре.
Вірою у свої сили і працею разом з бджолою – так долається страх, біль, невпевненість, зневіра.
 
А Сергій Гончаров,  чиє тіло було вщент пошматоване від вибухів і лікарям вдалося таки його спасти, так захопився бджолами, що зміг опанувати  здавалося вже цілком безнадійну депресію. «Всім раджу, каже Сергій – не в чарку заглядати, а іти до бджіл, рухатися з громадою бджолярів вперед не оглядаючись на вчорашній день. Пам'ять – вона буде висвітлювати ще довго жахи війни, тіло – боліти від поранень, але очі мають бачити сонце і радість дітей, від того що батько  живий і працює».
 
Треба час, щоби біль душі минув, щоби спогади не були фатальними. Потрібна робота, щоби опанувала думки. І це ми робимо для ветеранів АТО у Програмі «Допомога на бджолиних крильцях». Ми переконані, що гомін бджіл, сонце і квіти – це той простір, який здатен захопити людину і відвести смуток і печаль. З пізнанням нової професії, формується нове відношення до себе, до рідних, до людей. І опанувавши бджільницьку практику, ветерани АТО зможуть утримувати родину. Тай продукти бджільництва будуть сприяти покращенню здоров’я.
 
Нам це вдалося!

Перший бджільницький сезон у Програмі «Допомога на бджолиних крильцях» - успішно  завершено!

Продовжуємо Програму «Допомога на бджолиних крильцях».

Адже позитивні результати і настрій ветеранів АТО, що вже пройшли перший найтяжчий щабель нового для себе ремесла, нас надихають. Крім того реалізація даної Програми заохочуватиме ветеранів АТО сприяти покращення довкілля, а також долучитись до команди людей, яка дбає про збереження і захист бджіл.

Місія збереження бджіл є дуже важливою. За твердженням Альберт Ейнштейна : «Якщо з лиця землі зникнуть бджоли, людство проіснує чотири роки».