Допомога на бджолиних крильцях
Одній маленькій бджілці важко вижити. Тисячі бджілок працюють у вулику, і така бджолина сім'я - потужна сила, яка витримує будь які випробування - НАВЧИМОСЯ У БДЖІЛ ЄДНОСТІ!
Шановні колеги, друзі та просто любителі бджільництва!
Ще зовсім недавно в Україні активно розвивалась галузь бджільництва. Україна входила до п’ятірки світових лідерів з виробництва меду та в трійку світових лідерів з експорту меду. Згідно з оцінками ФАО ООН у 2020 році в України вироблено 68 тис. тон меду. Згідно даних International Trade Centre у 2020 році Україна експортувала 80,79 тис. тон меду.
За даними профільних громадських організацій та експортерів близько 45% пасік в Україні не зареєстровано. В галузі залучено близько 400 тис. бджолярів. Загальний виробничий фонд оцінюється у понад 3,6 млн бджолосімей. За приблизними оцінками реальний обсяг виробництва меду в Україні знаходиться в межах 100-110 тис. т на рік з яких 99% виробляється на приватних господарствах населення і тільки 1% на сільськогосподарських підприємствах.
Ми отримували численні міжнародні визнання та нагороди. Проводили симпозіуми та конгреси міжнародного рівня. Ми приймали на своїх пасіках іноземних гостей, ми ділилися досвідом . Ми раділи з експорту меду, ми висаджували медоноси, ми планували майбутнє…Ми чекали весни, щоби зустріти бджілку і сумували за нею взимку……
А цьогорічна весна стала трагічною для моєї України, для всіх українців!
Повномасштабне військове вторгнення Росії на наші мирні українську землі - в Україні війна!
Ворог зі скаженою ненавистю трощить наші міста і села, вбиває наших мирних людей. Авіація, артилерія, міномети, танки - все це застосовує ворог з неймовірною жорстокістю, руйнуючи все живе. Збройні Сили України відчайдушно захищають свою країну. Ми боремось. До кінця. Стільки, скільки вистачить сил. Стільки, скільки буде можливостей. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» - так звучить наш національний гімн. Ми захищаємо нашу свободу, вражаючи світ мужністю українських героїв!
.
Сьогодні в Україні пекло, катастрофа, про яку всі знають, увесь світ.
Щоденні сирени тривоги, довготривале переховування жінок, дітей і старших людей від бомбардувань та обстрілів у підвалах, в тимчасових укриттях без їжі, води, повітря. На окупованих територіях ворог утримує населення в постійному страху. Смерть та руйнування. Вигорілі поля, села, вулиці міст. Цілі міста і села, все що будувалося століттями - перетворено в згарища.
«Куди тепер йти і де жити? Як жити?» - це страшні питання в сотень тисяч людей. Близько 6 млн біженців виїхало з України і близько 6,5 млн людей зафіксовані, як переселенці в межах країни. Більше 200 дітей загинуло, більше 400 дітей тяжко поранено, сотні дітей залишилися сиротами…
Кожному воїну який щодня, щогодини і щохвилини захищає український народ, ми з молитвами кажемо: «Обіцяй, ми побачимось після війни. Повернися живим!»
І наша бджільницька галузь руйнується щодня. З кожним спаленим селом, з кожним вибухом ракети, з кожним вибухом міни в полі чи при дорозі. Куди летять наші бджілки , як рятуються?
Дуже багато бджолярів змінили стамески на зброю, а мирне життя на військове пекло в якому ризик бути вбитим постійно присутній. Тепер це воїни – які встали пліч-о-пліч і не дають ворогу захопити свою країну.
Дуже багато бджолярів вимушено покидають пасіки через окупацію сіл і міст ворогом, через необхідність виїхати на безпечні території. Дружини пасічників змушені розлучатися з родинами, покидати свої домівки і спасати дітей, шукаючи притулок в більш безпечних районах Заходу України.
Наші бджолярі – воїни та їх родини мають отримати нашу допомогу!
Хороша амуніція для бійця, надійне безпечне житло для його родини, надія на відновлення пасіки у майбутньому мирному житті, просто добре і тепле слово у повідомленні чи у дитячому малюнку – все це наша турбота!
Закликаю друзів пасічників і наших симпатиків зі всіх країн світу - всім разом бути гідними тих подвигів, які здійснюють українці у війні за свободу, за мир у світі, проти тиранії, проти Росії.
Ми вдячні кожному, хто допомагає, хто підтримує. Це історичний момент, історична подяка. Ми цього ніколи не забудемо!
Саме сьогодні ми потребуємо Вашої участі і Вашої уваги і будемо Вам дуже вдячні!
Адже ми стараємось зробити все можливе щоби:
Хай там що, ми всі маємо думати про майбутнє. Про те якою Україна буде після війни, як ми будемо працювати з нашими бджілками на квітучих пасіках, як будемо українським медом частувати Вас, наші друзі і радо приймати на український мирній землі.
А сьогодні за це майбутнє мирне життя ми виборюємо мир!
Для всіх нас!
Допоможіть нам! Зробіть це!
З повагою,
Тетяна Васильківська